бариня

1. Жінка з привілейованих верств населення, що належить до дворянського стану; пані, дворянка.

2. Жінка-власниця маєтку, земель або великого господарства; господиня, що володіє майном і має підлеглих, найманих працівників або кріпаків (в історичному контексті).

3. Жінка з багатої родини, що веде розкішний, безтурботний спосіб життя; також жінка, що поводиться вибагливо, з почуттям власної вищості.

4. Звертання або назва жінки-господині з боку службовців або селян (застаріле, історичне).

5. У переносному значенні: жінка, яка уникає фізичної праці, вимагає до себе особливого ставлення або постійно дорікає, скаржиться.

Приклади:

Приклад 1:
Пані яка, бариня, чи з простих? — питається ніби сам у себе один з-поміж візників.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Щоб бариня вгарєла… много сахара поєла… Держись! Ще раз агiтну!
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”