Приклад 1:
— пiрвавшись у барвний вихор, злившись докупи, вмент утворило в уявi — гнiздо, стало структурою — завершено‑круглою, з живим тяжиком в осердi: зовсiм непогано народитися в такому свiтi, i ми — ми зумiємо його захистити, правда? йолки‑палки, та скiльки нас узагалi є, тої нещасної, через силу, впоперек iсторiї затриманої iнтелiгенцiї вкраїнської, — горсточка, й та розпорошена: вимираючий вид, повигиблi клани, нам би розмножуватись шалено й повсякчас, кохаючись де лиш можна, з оргiастичною ненатлiстю зливаючись в єдине, зойкаюче‑стогнуче щастям кублище рук i нiг, встеляючи собою, заселяючи наново цю радiоактивну землю!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 2:
Дух-утішитель скеровує силу Біблії, просуває кільце у ніздрі її, сам будучи вічним, і надає слово тим, хто благо сповіщає: “Цар сил улюбленого заради краси дому розділить користь…” А без нього все темне, невидиме й невлаштоване, 279 поки найде дух… Тоді все повертається до безпочаткового кінця як до кільця, і до безпочаткового початку: “Спочатку сотворив Бог небо і землю…” “Спочатку було слово…” Цей різно барвний пліт образів і фігуральні вузли називаються у Біблії знамення і чудеса: “Послав Мойсея і раба свого…” “Пом’яніть чудеса його…” “Просіть – і дасться вам”. “Цей рід знамення шукає…” “Знаменилося на нас світло…” Розуміти приховану в знаменнях і чудесах силу слова божого є справою пророків, тобто видющих, зірких, прозорливців.
— Тютюнник Григорій, “Вир”