Значення
- (Економіка) –
Процес організації або здійснення товарообмінних операцій (бартеру), при якому товари чи послуги обмінюються без використання грошових коштів.
- (Економіка) –
У політичному та соціально-економічному контексті — поширення практики бартерних розрахунків у господарстві країни чи регіону, часто як ознака кризових явищ, грошового дефіциту або гіперінфляції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бартеризація, р. бартеризації, д. бартеризації, з. бартеризацію, о. бартеризацією, м. бартеризації, к. бартеризаціє