Древослів

Словник Української Мови

барки

Буква

1. Рідковживана назва великих річкових або прибережних несамохідних суден з плоским дном для перевезення вантажів, що пересуваються за допомогою буксира, вітрил або весел; баржа.

2. (заст., поет.) Загальна назва старовинних вітрильних суден або човнів (часто вживається у множині для створення певного історичного чи літературного колориту).

Приклади вживання слова

барки

Приклад 1:
А Михайло ймив Івана за барки, і шалено термосив ними, і верещав як стеклий. — Мой, як-єс ґазда, то фурни тото катране з себе, бо ті віполичкую як курву!
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
), розвереджений тлум, чолов’яга з чомусь мокрою чуприною, явно на межi епiлептичного нападу, трусив за барки також мокро‑блискучого лицем негра в “United”ськiй формi: “You’re a jerk, you hear me, man? You go and bring me your boss right now, you hear?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

More posts