Значення
- (Техніка) –
У техніці: спосіб з’єднання деталей шляхом їхнього зварювання, коли металеві частини нагрівають до пластичного стану й з’єднують міцним ударом або тиском.
- (Техніка) –
У металургії та ювелірній справі: технологічний процес з’єднання двох металевих поверхонь (найчастіше кольорових металів або дорогоцінних сплавів) без використання припою, за допомогою інтенсивного нагрівання та механічного тиску.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. баріолаж, р. баріолажу, д. баріолажеві, з. баріолаж, о. баріолажем, м. баріолажеві, к. баріолаже