Значення
- (Мистецтво) –
Старовинний струнний музичний інструмент, поширений у Персії та на Кавказі, різновид лютні з довгим грифом, який має дві-три струни та корпус, виготовлений зі шкіри.
- (Зоологія) –
Рід прісноводних риб родини бичкових, що мешкають у водоймах Південно-Східної Азії; наукова назва — Oxyeleotris.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
р. барбуту, д. барбутові, з. барбут, о. барбутом, м. барбуті, к. барбуте