барботування

[bɑrbotuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Хімія) –

    Процес пропускання газу (повітря, пари тощо) через рідину, зазвичай з метою перемішування, насичення киснем або очищення.

  2. (Техніка) –

    У техніці — інтенсивне перемішування двох середовищ (газ-рідина) шляхом розподілу газу у вигляді дрібних бульбашок у об’ємі рідини.

  3. (Хімія) –

    У хімії та металургії — технологічна операція продування розплаву або розчину газом для видалення домішок, гомогенізації або прискорення хімічної реакції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. барботування, р. барботування, д. барботуванню, з. барботування, о. барботуванням, м. барботуванні, к. барботування

Більше записів