баодзюань

Значення

1. (Релігія) –

   Китайська народна секта, що виникла наприкінці XVI століття на основі буддистських, даоських та маніхейських вірувань, відома також як “Спільнота Білого Лотоса”; віруючі очікували приходу Майтреї (Будди Майбутнього) та встановлення царства справедливості.

2. (Історія) –

   Релігійно-політичний рух селянства у Китаї, пов’язаний із цією сектою, який неодноразово ставав основою для масштабних повстань проти влади, зокрема у XIX столітті.

3. (Література) –

   Жанр китайської народної усної поезії та співу, що поширився з XVII століття, часто релігійного або моралізаторського змісту, який виконувався під акомпанемент ударних інструментів; тексти баодзюаньів (“коштовних сувоїв”) містили легенди, проповіді та етичні повчання.

Правопис та відмінювання