банзай

1. У японській традиції — вигук, виголошуваний як бойовий клич або вітання на знак захоплення, ентузіазму, перемоги; еквівалент українських вигуків “ура!”, “слава!”.

2. Назва японського тактичного прийому масової атаки або самогубної атаки під час Другої світової війни, що супроводжувався цим криком.

3. У розмовній мові — може вживатися для позначення чогось екстремального, ризикованого або такого, що виконується з повною віддачею, за аналогією до оригінального значення.

Приклади:

Приклад 1:
Банзай на ровном мєстє (ниправильні дибюти) Ниправильними ці дибюти назвали злії люде, іспугані тою первісною, діковатою та нестримною енергєтікою, шо пронизує 48каждий ход і дажи каждий намір такого начала. Це вибор для на­ стоящого бойца — труслівому єноту нема чого дажи потикацця на всіяну скальпами тропу кромєшної бойні.
— Невідомий автор