банкетка

[bɑnkɛtkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Низька м’яка лавка без спинки, що зазвичай використовується для сидіння або як підставка для ніг, часто встановлюється в передпокоях, біля ліжок або вздовж стін.

  2. (Мистецтво) –

    Усталена назва вузького дивана асоційована з французьким інтер’єром XVII–XVIII століть, який мав м’яке сидіння та оббивку, часто з вигнутими ніжками.

  3. (Історія) –

    (заст.) Довга вузька лава або стіл для сервірування страв під час банкету.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. банкетка, р. банкетки, д. банкетці, з. банкетку, о. банкеткою, м. банкетці, к. банкетко

Більше записів