Значення
- (Література) –
Власна назва персонажа з українського фольклору та народних казок, зокрема з циклу про Котигорошка, де Банькач — один із супутників-богатирів, що володіє надзвичайною силою та здатний виривати (банькати) величезні дуби з корінням.
- (Література) –
Загальна назва (апелятив) могутнього богатиря або силача, здатного на подібні фізичні подвиги; у переносному значенні — про дуже сильну, кремезну людину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. банькач, р. банькача, д. банькачеві, з. банькача, о. банькачем, м. банькачеві, к. банькачу