бандократія

[bɑndokrɑtijɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Політична система або суспільний устрій, при якому реальна влада належить організованим злочинним угрупованням (бандам), що контролюють державні інституції, економіку та суспільне життя через корупцію, насильство та злочинні методи.

  2. (Соціологія) –

    Переносно — стан, ситуація або період у житті держави, коли злочинність та кримінальні структури мають непропорційно великий вплив на прийняття управлінських рішень і життя суспільства.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бандократія, р. бандократії, д. бандократії, з. бандократію, о. бандократією, м. бандократії, к. бандократіє

Більше записів