бандер

[bɑndɛr] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Скорочена форма від “бандерівець” — прихильник або послідовник ідеології українського націоналістичного руху середини XX століття, пов’язаного з діяльністю Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА) під керівництвом Степана Бандери.

  2. (Історія) –

    У розмовній мові — прямий нащадок учасника національно-визвольного руху, згаданого в першому значенні.

  3. (Соціологія) –

    Переносно — людина з твердими національними поглядами, патріот України, який активно відстоює її державну незалежність та культурну ідентичність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бандери, р. бандер, д. бандерам, з. бандер, о. бандерами, м. бандерах, к. бандери

Більше записів