баличок

[bɑlɪt͡ʃok] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “балка” — невелика балка, неглибокий яр із пологими схилами, зазвичай зарослий травою або чагарниками.

  2. (Географія) –

    Власна назва географічних об’єктів (ярів, урочищ, вулиць тощо) в Україні, що походять від загального терміна.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. баличок, р. баличка, д. баличкові, з. баличок, о. баличком, м. баличкові, к. баличку

Більше записів