балухатий

[bɑluxɑtɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    (Про людину) Повний, огрядний, товстий; такий, що має велике, округле тіло.

  2. (Лінгвістика) –

    (Переносно, про предмети) Великий, об’ємистий, грубкуватий за формою; пухкий, м’який.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балухатий, р. балухатого, д. балухатому, з. балухатого, о. балухатим, м. балухатім

Більше записів