Значення
- (Техніка) –
Зменшувальна форма до слова “балон”: невеликий балон, зазвичай металевий або скляний, для зберігання рідин або газів під тиском, часто з розпилювачем або клапаном для дозованого використання (наприклад, балончик з лакофарбою, дезодорантом).
- (Техніка) –
Розмовна назва невеликої портативної ємності, часто аерозольного типу, призначеної для розпилення різних речовин (косметичних, побутових, технічних).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. балончик, р. балончика, д. балончикові, з. балончик, о. балончиком, м. балончикові, к. балончику