балки

1. Довгаста заглибина, яруга, яр на поверхні землі, зазвичай поросла травою або чагарниками.

2. Горизонтальний несучій елемент будівельної конструкції (перекриття, моста, крана тощо), що працює переважно на вигин, спирається на опори в двох або більше точках і призначений для передачі навантаження на них.

3. (у множині, зазвичай з великої літери) Назва низки географічних об’єктів (населені пункти, урочища, річки) в Україні та інших країнах.

Приклади:

Приклад 1:
Одного разу з балки вибіг табун дроф, вовча зграя втікала, щулячи вуха, лунала чужа, вже дещо зрозуміла, турецька мова й мова татарська, йшли коні з довгими вухами, йшли дивовижні верблюди, везли гармати важкого заряду й гарби та кочі, повні всілякого начиння. Купами комашилися татари, зарізавши присталого коня, ще майже з живого пили з шиї димучу кров, кості валялися по дорозі, й не знати, вже чиї — людські чи звірів.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
— Може, у лiсi, по той бiк балки. — Ямищан кличте.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Мужичi руки складали до бруса брус, до балки балку, i все те мусить тепер служити на користь людям. Сьогоднi мало рiшитись, за ким перемога, за ними, чи за Хомою, який пiдбивав нищити все i все палити.
— Самчук Улас, “Марія”