балкончик

[bɑlkont͡ʃɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Архітектура) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “балкон”: невеликий балкон або невелика виступаюча частина приміщення, огороджена перилами або балюстрадою, що служить для відпочинку на відкритому повітрі.

  2. (Техніка) –

    Переносно: невеликий виступ, поличка або платформа, що конструктивно нагадує балкон (наприклад, балкончик у вагоні, балкончик на скелі).

  3. (Мистецтво) –

    У театрі: один з верхніх ярусів глядацької зали, розташований над бельетажем або амфітеатром; часто має невелику глибину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балкончик, р. балкончика, д. балкончикові, з. балкончик, о. балкончиком, м. балкончикові, к. балкончику

Більше записів