Древослів

Словник Української Мови

балкарець

[bɑlkɑrɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Представник тюркомовного народу, що проживає переважно в Кабардино-Балкарії (Російська Федерація) та є корінним населенням центральної частини Кавказу.

  2. (Географія) –

    Уроженець або житель Балкарії — історичної області на Кавказі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балкарець, р. балкарця, д. балкарцеві, з. балкарця, о. балкарцем, м. балкарцеві, к. балкарцю

Більше записів