балка

1. Горизонтальна або похила конструктивна деталь у будівництві, що спирається на опори в двох або більше точках і призначена для сприйняття згинальних навантажень; переважно виготовляється з металу, залізобетону або дерева.

2. Суха або з пересихаючим водотоком глибока долина з пологими схилами, порослими рослинністю, що характерна для степової та лісостепової зони.

3. Коротка дерев’яна, металева або залізобетонна поперечина, що з’єднує кінці двох сусідніх прольотів залізничного моста.

Приклади:

Приклад 1:
Потім були все нові випробування: прогнила балка, що падала звідкись на Стахову голову; калюжа крові, з якої хлебтало п’ятеро щурів; встекло запінений чорний ротвейлер, що рвався з ланцюга, припнутий до велетенської корабельної скрині; сполохана зграя кажанів. Але ніщо не могло зупинити Перфецького. — Невідомий автор