балдж

1. (в астрономії) Центральна, сферично розширена частина спіральної галактики, що складається переважно з старих зір, міжзоряного газу та пилу, яка оточена галактичним диском.

2. (в географії, рідко) Велика, масивна, округла або овальна гора або пагорб; випуклість рельєфу.

Приклади:

Приклад 1:
Навколо ядра з перемичкою (бар) і центрального потовщення (балдж) є велика кількість кулястих зоряних скупчень , утворених старими холодними червоними зорями . Такий явний поділ нашої зоряної системи на окремі великомасштабні елементи дав підставу астрономам говорити про підсистеми Галактики — плосу і сферичну .
— Невідомий автор

Приклад 2:
У диску чітко видно спіральні рукави , або гілки, які огортають центральну світну зону — балдж. Залежно від ступеня « закрученості» рукавів, ці галактики підрозділяють на три типи і позначають Sа, Sb, Sс (рис.
— Невідомий автор

Приклад 3:
Вони мають яскравий і протяжний балдж , а рукави — нечіткі й розмиті . Якщо спіралі потужніші й361 чіткіші, а центральна зона виділяється менше , то такі галактики відносять до типу Sb. — Невідомий автор