балата

[bɑlɑtɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне діалектне позначення великої, незграбної або неохайної людини, зазвичай жінки; може вживатися як лайливе слово.

  2. (Лінгвістика) –

    У деяких регіонах — назва великої, грубої або старої речі, часто одягу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балата, р. балати, д. балаті, з. балату, о. балатою, м. балаті, к. балато

Більше записів