балансирний

[bɑlɑnsɪrnɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Який стосується балансира, призначений для балансирування або регулювання рівноваги.

  2. (Техніка) –

    У техніці: такий, що діє або працює за принципом коромисла, важеля для передачі або перетворення руху (наприклад, балансирний механізм, балансирний важіль).

  3. (Техніка) –

    У залізничній справі: такий, що відноситься до балансирного рейкового скріплення, де дві сусідні рейки кріпляться до однієї шпали за допомогою спільного кріплення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балансирний, р. балансирного, д. балансирному, з. балансирного, о. балансирним, м. балансирнім

Більше записів