балансирний
[bɑlɑnsɪrnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Техніка) –
Який стосується балансира, призначений для балансирування або регулювання рівноваги.
- (Техніка) –
У техніці: такий, що діє або працює за принципом коромисла, важеля для передачі або перетворення руху (наприклад, балансирний механізм, балансирний важіль).
- (Техніка) –
У залізничній справі: такий, що відноситься до балансирного рейкового скріплення, де дві сусідні рейки кріпляться до однієї шпали за допомогою спільного кріплення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. балансирний, р. балансирного, д. балансирному, з. балансирного, о. балансирним, м. балансирнім