балансування

1. Дія за значенням дієслова “балансувати”; підтримання рівноваги тіла або предмета шляхом відповідних рухів, переміщення ваги.

2. Приведення чого-небудь у стан рівноваги, збалансованості; узгодження, урівноваження різних факторів, показників, інтересів тощо.

3. У техніці — процес усунення або зменшення дисбалансу (незбалансованості) обертових деталей машин і механізмів.

4. У переносному значенні — намагання зберегти нестійке, ризиковане положення, уникаючи рішучих дій або відкритої прихильності до однієї з протиборчих сторін.

Приклади:

Приклад 1:
Людині посттоталітарної спільноти після десятиліть знеособлення, нав’язування комплексу «гвинтика», балансування між страхом (реальним) і ентузіазмом (навіюваним), вироблення звички, що стала другою натурою, приховувати справжнє, питоме, своє і розчинятися в колективній свідомості (чи несвідомості) — такій людині нелегко набути постави прямостояння. Сергій Аверинцев у своєму зверненому до молоді есеї «Тривоги і надії» писав: «Випростатися — на ділі не тільки безхмарна радість, а й випробовування… Почати випростуватися — і наштовхнутися на перешкоду — куди болючіше й прикріше, ніж звично ходити не розгинаючись.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Концепція Balansed ScoreСard як інструмент “стратегічного балансування” діяльності організації .
— Котляревський Іван, “Енеїда”