балансувальний
[bɑlɑnsuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Техніка) –
Призначений для балансування, урівноваження або стабілізації чогось; такий, що забезпечує рівновагу.
- (Техніка) –
(У техніці) Стосовний до процесу зменшення або усунення дисбалансу обертових деталей механізмів (наприклад, роторів, колінчастих валів).
- (Економіка) –
(У фінансах, економіці) Пов’язаний з приведенням доходів і витрат, активів і пасивів до стану відповідності; регулювальний, вирівнювальний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. балансувальний, р. балансувального, д. балансувальному, з. балансувального, о. балансувальним, м. балансувальнім