балак

[bɑlɑk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Діалектне позначення розмови, бесіди, часто гучної або тривалої.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці — власна назва одного з діалектів української мови, поширеного переважно на Слобожанщині (Харківська, частина Сумської та Луганської областей), що характеризується специфічними фонетичними та лексичними особливостями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балаки, р. балак, д. балакам, з. балаки, о. балаками, м. балаках, к. балаки

Більше записів