баклага

[bɑklɑɦɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Невеликий металевий, дерев’яний або глиняний посуд для води, вина, олії тощо, зазвичай з вушко́м для перенесення або підвішування, часто плоскої форми.

  2. (Історія) –

    Застаріла назва міри рідини, що використовувалася в деяких країнах (наприклад, у Російській імперії), рівна приблизно 12 літрам.

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно: про людину з обмеженим кругозором, неосвічену або нерозумну.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. баклага, р. баклаги, д. баклазі, з. баклагу, о. баклагою, м. баклазі, к. баклаго

Більше записів