бахуруватий

1. (Про людину) Який має звичку бахуритися, поводиться пихато, зарозуміло; гордовитий, зарозумілий.

2. (Перен., розм.) Який виражає бахурство, зарозумілість; пихатий, зарозумілий (про вигляд, поведінку, мову тощо).

Приклади:

Відсутні