бахур

[bɑxur] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Розмовне, часто зневажливе позначення хлопчика, хлопця, юнака, іноді з відтінком пустотливості або неслухняності.

  2. (Історія) –

    Застаріле, історичне: молодий козак, який ще не брав участі у походах; молодий неодружений козак.

  3. (Лінгвістика) –

    У народній творчості та діалектах: молодик, парубок, неодружений юнак.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бахур, р. бахура, д. бахурові, з. бахура, о. бахуром, м. бахурі, к. бахуре

Більше записів