бакаут

[bɑkɑut] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Дуже тверда й важка деревина тропічних дерев родини парнолистих (Guaiacum officinale, Guaiacum sanctum), що має темно-зелений або майже чорний колір із бурим відтінком; застосовується для виготовлення деталей, які працюють у воді або в умовах великого тертя, а також у токарному та інкрустаційному ремеслах; залізне дерево.

  2. (Ботаніка) –

    Саме дерево, що дає таку деревину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бакаут, р. бакаута, д. бакаутові, з. бакаут, о. бакаутом, м. бакауті, к. бакауте

Більше записів