багівниця

[bɑɦiʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    У давньослов’янській міфології — чаклунка, відьма, жінка, що володіє таємними знаннями, здатна ворожити, лікувати або завдавати шкоди за допомогою магії та спілкування з духами.

  2. (Література) –

    У переносному значенні — хитра, впливова жінка, яка вміє маніпулювати людьми та ситуаціями для досягнення своїх цілей.

  3. (Ботаніка) –

    Застаріла назва рослини чорнобривців (Tagetes), квітки якої традиційно використовувалися в народній магії та обрядах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. багівниця, р. багівниці, д. багівниці, з. багівницю, о. багівницею, м. багівниці, к. багівнице

Більше записів