багажник

[bɑɦɑʒnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Закритий або відкритий відсік у транспортному засобі (автомобілі, мотоциклі, велосипеді тощо), призначений для перевезення багажу, вантажу або інших речей.

  2. (Техніка) –

    Верхня металева конструкція на даху автомобіля для кріплення та перевезення габаритних предметів.

  3. (Історія) –

    Рідко вживане, застаріле значення: той, хто стежить за багажем, носильник у залізничному вокзалі чи на станції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. багажник, р. багажника, д. багажникові, з. багажник, о. багажником, м. багажникові, к. багажнику

Більше записів