багатирів

[bɑɦɑtɪriʋ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідковживана форма родового відмінка множини іменника “багатир” (багата, заможна людина), що вживається переважно в поетичній мові або фольклорі для позначення належності чогось до групи багатіїв.

  2. (Історія) –

    У складі власних назв (наприклад, топонімів) може позначати місце, пов’язане з багатирями, наприклад, у назві “Багатирів кут”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. багатирі, р. багатирів, д. багатирям, з. багатирів, о. багатирями, м. багатирях, к. багатирі

Більше записів