Значення
- (Інформаційні технології) –
Властивість комп’ютерного процесора мати кілька незалежних виконуваних блоків (ядер) на одному кристалі, що дозволяє одночасно обробляти кілька потоків інструкцій та підвищує загальну продуктивність системи.
- (Інформаційні технології) –
Архітектурний принцип побудови обчислювальних систем, заснований на використанні багатоядерних процесорів або об’єднанні кількох процесорів, спрямований на паралельне виконання завдань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. багатоядровість, р. багатоядровості, д. багатоядровості, з. багатоядровість, о. багатоядровістю, м. багатоядровості, к. багатоядровосте