багатоцентровість

Значення

1. (Соціологія) –

   Властивість або стан, за якого система, структура чи організація має не один, а кілька самостійних або відносно автономних центрів управління, розвитку, впливу чи активності.

2. (Містобудування) –

   У містобудуванні та регіональному плануванні — концепція розвитку території (міста, агломерації, країни), що передбачає наявність декількох рівноправних або взаємодоповнюючих ядер (центрів) соціально-економічної активності замість єдиного домінуючого центру.

3. (Юриспруденція) –

   У політиці та державному управлінні — принцип організації влади, за якого повноваження розподілені між кількома незалежними або рівноправними інституційними центрами.

4. (Медицина) –

   У наукових дослідженнях (особливо клінічних) — організаційний підхід, коли дослідження проводиться одночасно за однаковим протоколом у кількох незалежних центрах (лабораторіях, клініках, установах).

Правопис та відмінювання