багаторічний
[bɑɦɑtorit͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Лінгвістика) –
Який триває багато років, існує протягом довгого часу (про явища, процеси, стани тощо).
- (Ботаніка) –
Який досяг віку багатьох років; багатолітній (про рослини).
- (Загальне) –
Пов’язаний з багатьма роками, що охоплює значний період часу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. багаторічний, р. багаторічного, д. багаторічному, з. багаторічного, о. багаторічним, м. багаторічнім
Приклади з художньої літератури
-
Після багаторічних поразок і розпачів — збулося! Сталося! Обидві приїздять майже водночас, незалежно одна від одної перетнувши добрячий шмат російської рівнини. Знайомляться без тіні лукавства, їм справді дуже приємно, адже вони товаришки по щастю. Уже з перших натяків з’ясовуються спільні вподобання: Єсенін, а не Пастернак, Рубцов, а не Бродський, сукні молодіжні з поліестеру, по перед)’ і спинці — фігурні кокетки, у швах кокеток переду — кишені з застібкою-“блискавкою”, по спинці — зустрічна складка, доповнення — пояс. Того ж дня у дражливо-солодкому передчутті тотальних змін на краще обидві йдуть до Пушкіна — покласти квіти, просто так, від себе. Тому що обидві люблять Пушкіна і навіть вважають його найбільшим російським поетом, своїм учителем. Пушкін задумливо розглядає носаки черевиків. Унизу, під ним, хлопці в сірих уніформах і чорних беретах гамселять якихось нестрижених масонів, котрі називають себе “демократичеським союзом”. Обурені за Пушкіна, провінціалки їдуть поселятися в гуртожиток.— Юрій Андрухович