багаторічний

[bɑɦɑtorit͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який триває багато років, існує протягом довгого часу (про явища, процеси, стани тощо).

  2. (Ботаніка) –

    Який досяг віку багатьох років; багатолітній (про рослини).

  3. (Загальне) –

    Пов’язаний з багатьма роками, що охоплює значний період часу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. багаторічний, р. багаторічного, д. багаторічному, з. багаторічного, о. багаторічним, м. багаторічнім

Приклади з художньої літератури

  • Після багаторічних поразок і розпачів — збулося! Сталося! Обидві приїздять майже водночас, незалежно одна від одної перетнувши добрячий шмат російської рівнини. Знайомляться без тіні лукавства, їм справді дуже приємно, адже вони товаришки по щастю. Уже з перших натяків з’ясовуються спільні вподобання: Єсенін, а не Пастернак, Рубцов, а не Бродський, сукні молодіжні з поліестеру, по перед)’ і спинці — фігурні кокетки, у швах кокеток переду — кишені з застібкою-“блискавкою”, по спинці — зустрічна складка, доповнення — пояс. Того ж дня у дражливо-солодкому передчутті тотальних змін на краще обидві йдуть до Пушкіна — покласти квіти, просто так, від себе. Тому що обидві люблять Пушкіна і навіть вважають його найбільшим російським поетом, своїм учителем. Пушкін задумливо розглядає носаки черевиків. Унизу, під ним, хлопці в сірих уніформах і чорних беретах гамселять якихось нестрижених масонів, котрі називають себе “демократичеським союзом”. Обурені за Пушкіна, провінціалки їдуть поселятися в гуртожиток.
    — Юрій Андрухович

Більше записів