Значення
- (Фізика) –
Фізична властивість акустичних, електромагнітних чи інших коливальних систем, що характеризуються наявністю великої кількості резонансних частот або окремих резонаторів, з’єднаних у єдину структуру.
- (Мистецтво) –
У музикознавстві та акустиці — характеристика музичних інструментів (наприклад, багаторезонаторних цимбалів) або голосового апарату, яка полягає в одночасному використанні або збудженні кількох резонаторних порожнин для посилення, фільтрації та формування тембру звуку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. багаторезонаторність, р. багаторезонаторності, д. багаторезонаторності, з. багаторезонаторність, о. багаторезонаторністю, м. багаторезонаторності, к. багаторезонаторносте