багатопустотний
[bɑɦɑtopustotnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Техніка) –
(техн.) Який має багато порожнин або пор у своїй структурі; пористий.
- (Техніка) –
(буд., матер.) Про виріб або матеріал: що складається з безлічі ізольованих або сполучених порожнин (комірок), що надає йому особливих теплоізоляційних, акустичних чи конструктивних властивостей (наприклад, багатопустотна плита, цегла).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. багатопустотний, р. багатопустотного, д. багатопустотному, з. багатопустотного, о. багатопустотним, м. багатопустотнім