Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість або стан, що характеризується наявністю багатьох пунктів, точок, розділів або елементів у певній системі, структурі, документі чи плані.
- (Техніка) –
У технічних та організаційних контекстах — здатність пристрою, системи чи процесу функціонувати, обслуговувати або контролювати одночасно кілька розділених просторово або логічно пунктів, місць або об’єктів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. багатопунктовість, р. багатопунктовості, д. багатопунктовості, з. багатопунктовість, о. багатопунктовістю, м. багатопунктовості, к. багатопунктовосте