Значення
- (Техніка) –
Властивість або стан, що характеризується наявністю великої кількості плиток (звичайно однакових або однотипних), зібраних у єдину композицію, покриття або конструкцію.
- (Техніка) –
У техніці та матеріалознавстві — конструктивна особливість деяких виробів, зокрема друкованих плат, сонячних батарей або будівельних панелей, які складаються з кількох окремих плит (плиток), з’єднаних між собою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. багатоплитковість, р. багатоплитковості, д. багатоплитковості, з. багатоплитковість, о. багатоплитковістю, м. багатоплитковості, к. багатоплитковосте