Значення
- (Ботаніка) –
(біол.) Властивість деяких рослин, зокрема злаків, утворювати на одному стеблі кілька колосків або суцвіть, що підвищує їхню продуктивність.
- (Лінгвістика) –
(перен., рідко) Розгалуженість, наявність багатьох складових частин, аспектів або можливостей у чомусь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. багатолезовість, р. багатолезовості, д. багатолезовості, з. багатолезовість, о. багатолезовістю, м. багатолезовості, к. багатолезовосте