багатоконтурний

[bɑɦɑtokonturnɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Який складається з кількох контурів, має декілька контурів; що характеризується наявністю кількох замкнутих контурів або контурних ліній.

  2. (Техніка) –

    У техніці, геодезії, картографії: такий, що складається з кількох окремих, не з’єднаних між собою ділянок або фрагментів, обмежених замкнутими контурами (наприклад, про земельну ділянку, деталь, графічне зображення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. багатоконтурний, р. багатоконтурного, д. багатоконтурному, з. багатоконтурного, о. багатоконтурним, м. багатоконтурнім

Більше записів