Древослів

Словник Української Мови

багатоколінчатий

[bɑɦɑtokolint͡ʃɑtɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

(Техніка) –
Який має багато колін (суглобів, згинів) або складається з численних ланок, сегментів.
(Ботаніка) –
У ботаніці: що має стебло з багатьма вузлами (колінами), міжвузлями; колінчастий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. багатоколінчатий, р. багатоколінчатого, д. багатоколінчатому, з. багатоколінчатого, о. багатоколінчатим, м. багатоколінчатім

Більше записів