багатоголосий

[bɑɦɑtoɦolosɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Який має багато голосів, виконується багатьма голосами (про музичний твір, спів тощо).

  2. (Література) –

    У якому одночасно звучить багато голосів, лунає багато різних думок, поглядів (про суспільне явище, дискусію, творчість).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. багатоголосий, р. багатоголосого, д. багатоголосому, з. багатоголосого, о. багатоголосим, м. багатоголосім

Більше записів