Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан, що характеризується наявністю великої кількості елементів, складових частин або компонентів, які утворюють єдине ціле.
- (Математика) –
У математиці, техніці та системному аналізі — характеристика об’єкта, системи чи структури, яка складається зі значної кількості взаємопов’язаних або взаємодіючих елементів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. багатоелементність, р. багатоелементності, д. багатоелементності, з. багатоелементність, о. багатоелементністю, м. багатоелементності, к. багатоелементносте