Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгвістика) Властивість слова мати більше однієї складової частини (морфеми), що виражає його складну внутрішню структуру; поліморфемність.
- (Медицина) –
(біологія, медицина) Аномалія розвитку, що характеризується наявністю надлишкової кількості часточок у певному органі (найчастіше стосується нирок, легень, печінки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. багаточасточковість, р. багаточасточковості, д. багаточасточковості, з. багаточасточковість, о. багаточасточковістю, м. багаточасточковості, к. багаточасточковосте