1. Призначений для перевезення, зберігання або обробки багажу (речей пасажирів).
2. Стосовний до багажу, пов’язаний із ним.
Словник Української Мови
Буква
1. Призначений для перевезення, зберігання або обробки багажу (речей пасажирів).
2. Стосовний до багажу, пов’язаний із ним.
Приклад 1:
Тепер я всiм серцем бажаю цьому лiтаку щасливого приземлення: менi подобається дивитись на високого, жилавого старого з горбатим носом i глибоко вритими вiд очей вдiл борознами, як вiн запихає в багажний вiдсiк нейлонову торбу з намальованою на пузi тенiсною ракеткою, i на iспанисту брюнетку в розхристаному шкiряному пальтi — вона з двома малюками, i, поки, вiдчепивши вiд наплiчника, примощує в крiслi меншеньке, друге — дiвчинка рокiв п’яти, вузеньке смагляве личко в барокковiй рамi обiцяюче‑примхливих кучерiв, — розганяється навсiбiч серед проходу засвiченими захватом оченятами й зубками — перша подорож! — i зупиняється на менi: — Хай!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 2:
При надходженні до митного контролю товарів, що перевозиться залізничним транспортом, працівники залізничної станції подають до митного органу: 1) передатну відомість (багажний список); 2) залізничні накладні; 3) інші документи, передбачені МКУ, міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, та іншими законами України. Залізниця несе відповідальність за втрату чи неналежну доставку товарів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”