багажник

1. Закритий або відкритий відсік у транспортному засобі (автомобілі, мотоциклі, велосипеді тощо), призначений для перевезення багажу, вантажу або інших речей.

2. Верхня металева конструкція на даху автомобіля для кріплення та перевезення габаритних предметів.

3. Рідко вживане, застаріле значення: той, хто стежить за багажем, носильник у залізничному вокзалі чи на станції.

Приклади:

Відсутні