1. Філософсько-релігійне вчення, засноване на перському проповіднику Бахауллі (Мірза Хусейн-Алі-і-Нурі) у XIX столітті, що проголошує єдність Бога, єдність релігій та єдність людства, визнає рівність людей незалежно від статі, раси, національності, закликає до всебічного розвитку особистості, пошуку істини, гармонії науки та релігії.
2. Сукупність релігійних вірувань, обрядів та організаційних структур послідовників багаїзму (бахаїтів).