1. Рідковживана форма родового відмінка множини іменника “багатир” (багата, заможна людина), що вживається переважно в поетичній мові або фольклорі для позначення належності чогось до групи багатіїв.
2. У складі власних назв (наприклад, топонімів) може позначати місце, пов’язане з багатирями, наприклад, у назві “Багатирів кут”.